Спостереження, досліди та екскурсії — від теорії до практики

• Застановімося

Пригадую собі, одного разу на заняттях з учительками я взяла насіння цибулі, капусти та редьки. Також взяла розчинну каву та маленькі макарони (не більші за насіння). Учительки без великих труднощів розпізнали каву та макарони. А от з насінням вже не було так просто. Мене б це так не дивувало, якби не те, що у вимогах до “Програми початкової школи” на той час, в третій клясі було таке: вміти “розпізнавати насіння… редьки, буряків, моркви”. Читай далі…

• Розвиток дитини

Загально прийнято, що людина проходить різні стадії розвитку. Незважаючи на те, що ці етапи в різних дітей і в різних культурних середовищах часом відрізняються, їхня послідовність однакова в усьому світі. Кожна стадія – це наслідок попередньої, тому чітко визначити вікові межі дуже складно, бо особистості можуть проявляти неоднаковий прогрес чи регрес у поведінці на кожній стадії розвитку. Читай далі…

• На що вказують дослідження

Дитина в початкових клясах спроможна засвоїти нові поняття чи співвідношення між поняттями лише на підставі особистих переживань і досвіду. Спостереження, як хтось інший це робить чи слухання розповіді дорослих, не сприяє засвоєнню нових понять чи, як традиційно це називається, нових знань.

У середньому діти, що задіяні у програмах, де використовується предметний матеріял на 30% більше успішні, ніж діти у традиційних клясах. Із комунікативно – інтерактивних форм діяльности найбільше користають діти, які мають низькі показники успішности. Результати цих дітей на 34% вищі порівняно з результатами дітей традиційних кляс. Читай далі…

• Теоретичне обгрунтування

Сьогодні побутує три теорії, які намагаються пояснити засвоєння знань людьми: знання, які передаються тими, що їх мають тим, які їх не мають; знання, які розвиваються за чітко означуваними стадіями, які є частково залежні від віку; знання, які створені кожною дитиною зокрема. Читай далі…

• «Лицем до дитини»

Філософія принципів “Лицем до дитини” – це те, що людина набирає знання, коли вона конструює його самостійно, а дитина, коли має можливість особисто пережити те, що хоче навчитися, перепускаючи конкретні предмети через свої руки.

Практичне застосування

Поняття, розроблені П’яже, Брунер та їхніми послідовниками часто перенесені на практиці через комунікативно-інтерактивні методи навчання. У наступній частині ми це розглянемо.

Комунікативно-інтерактивні форми діяльности

Коли йдеться про “комунікативно-інтерактивні форми діяльности”, то мається на увазі, що дитина самостійно у спілкуванні з іншими та інтеракції з предметним матеріялом розвиває та засвоює нову інформацію. Дитина віку початкових кляс не може зрозуміти, як вирощувати квітку, вислухавши пояснення вчительки. Вона не може розпізнати хвойний ліс, переглянувши ілюстрації такого лісу. Дитина не може зрозуміти, як виглядає місто чи село, не побувавши в ньому. Щоб засвоїти такі та інші поняття, дитина у початковій клясі мусить активно пережити такі ситуації – виростити квітку, поїхати до лісу, відвідати місто чи село, тобто зробити «відкриття».

Активні форми діяльності
Учителька: Ліда Хоршунова, м. Львів, СШ №96

У “комунікативно-інтерактивному навчанні” дитина використовує свій інтелектуальний потенціял, щоб створити для себе поняття, принципи і співвідношення. Щоб уможливити цей процес, дитині треба дати змогу спостерігати, клясифікувати, міряти, передбачати, описувати (на основі пережиття чи безпосередніх спостережень відповідного предметного матеріялу). Коли дитина це робить, вона “ створює особисту базу знань” . Коли діти мають нагоду це зробити, тоді можна вимагати від дітей, щоб вони робили висновки.

Спостереження

Одного світлого дня пан Елінгтон виводить свою клясу надвір на велику, позначену , прямокутну площу трави. Він обговорює з клясою поняття захисного забарвлення в природі.

Пан Елінгтон розкидає триста кольорових трісочок на траву в межах позначеної площі – 60 червоних, 60 синіх, 60 жовтих, 60 бежових і 60 зелених. Роблячи це, він пропонує дітям уявити, що трісочки – це хробачки і що в такий світлий день на них полюватимуть пташки. Тоді він запитує: “Якого кольору хробачком хочеш ти бути?” Діти кажуть, наприклад, “Жовтим у зеленій траві я в ніякому разі не хочу бути”. Навколішки діти визбирують якнайбільше трісочок і аналізують результат. Діти знайшли 56 жовтих трісочок і тільки сім зелених. Вони обговорюють дроби і рисують графік, щоб позначити відкриття.

Зверніть увагу, як така діяльність звертається до теорії конструювання знань. Вчитися про захисне забарвлення в природі більше відповідає дійсности ніж вислухати на цю тему лекцію. Діти спілкуються між собою, будучи на дворі та шукаючи трісочки, що знову природніше, ніж сидіння за партами. (Підготовлено James Ellington, учителем 4 кляси та описане Adams Johnson, 1992).

Мета: Розглянувши квітку, дитина малює її і позначає органи квітки.

Опис заняття: Парти розставлені колом. На столі стоять у склянках квіт (нарциси). Кожна квітка в окремій склянці. Разом 7 сортів, кожної квітки по 4-5 штук. Попередньо ми поставили одну квітку у воду з фіолетовим забарвленням, іншу – в склянку без води. Всі квіти в склянці разом з цибулиною і корінцем.

На другому столі лежать тексти про квіти, легенди про нарцис, вірші.

Я повідомила дітей про те, що сьогодні на уроці ми розглянемо квітку і ознайомимося з її будовою, розглянемо в яких умовах перебувають дві квітки (як вони змінились). На дошці написала завдання, які діти мають виконати.

1. Виберіть квітку. Розгляньте. (Діти беруть склянку з квіткою, яка їм сподобалась, суперечок немає, бо є багато квітів. Сідають за парти, розглядають квітку, нюхають, обмацують, заглядають до сусіда, бо в нього теж нарцис, але зовсім іншого кольору і форми. Виникає суперечка. Чому однакова назва? Діти зацікавились. Дехто йде до столу взяти картки, у яких щось дізнаються про квітку, яка називається нарцис).
2. Прочитайте оповідання, вірш або легенду. (Діти переважно всі взяли легенду).
3. Замалюйте квітку на аркуші паперу. (Всі взялись до роботи, дехто закінчує читати. Деяким дітям важко, не можуть намалювати квітку таку, як у склянці. Всі діти стараються, бо квіточка у них в руках, вони її мацають, розглядають і тоді замальовують у зошит).
4. Позначте на малюнку : корінець, цибулину, стебло, листок, квітку.
5. Назвіть квітку: …нарцис…щоб за назвою можна було впізнати квітку. (Тут мої діти почали так фантазувати! Андрійко написав, що нарцис жовто- трубчастий. Олег, прочитавши легенду, назвав принц – нарцис. Мені було дуже цікаво почитати ці назви і поспостерігати.) >6. Розгляньте квітки, які поставлені в різні умови- фіолетову воду, склянку без води.
6. Зробіть висновки. Поділіться з товаришем. Запишіть у зошит.
7. Поставте склянку з квіткою на стіл, під ним залиште свій малюнок.
8. Ознайомтесь з роботами товаришів. (Діти поставили свої роботи. А потім ходили по колу і розглядали квітки, які вони не обрали, дивились на малюнки, з цікавістю читали назви, які придумали інші діти.)

Олеся В. Курудз, м. Львів СШ № 40

Щоб застосувати такі заняття в клясі, треба опрацювати плян роботи. Щоб дещо сформалізувати процес праці при комунікативно-інтерактивному навчанні, можна виписати на великому аркуші паперу таку афішу та вивісити її на стіні. Ця афіша – це вказівка для дітей і учителя.

Афіша — Ми вчимося чогось нового

Екскурсії

Від учительок часто чути, що вони не радо беруть дітей на екскурсії, бо їх тяжко втримати “під контролем”. Одна з причин, чому діти поводяться інакше на екскурсії, як в клясі, те що в клясі вони мають дуже точно окреслені межі, яких нема під час екскурсії. Практика показує, що діти, котрі мають можливість у клясі вільно поводитися та самі за себе думати й плянувати, краще знають, як поводитися під час екскурсії.

Ще одна неналежної поведінки дітей під час екскурсій – це неточно окреслена робота, яку вони мають проробити. У перших розділах було підкреслено, що дитина вчиться, коли щось робить, а не коли слухає. На жаль, екскурсії часто зводяться до того, що діти мають слухати що їм говорить екскурсовод або учителька.

Перед виходом на екскурсію дала дітям конкретне завдання: написати на аркуші знайомі назви 5 дерев, кущів, рослин, птахів. Що не будуть знати, як називається, залишити місце. Діти з цікавістю ходили на екскурсію, не було проблем з дисципліною. Після екскурсії зібрали аркуші, і одразу стало зрозуміло, хто що не знає. На наступному уроці видам дітям листки і те, що не знають запропоную знайти в підручнику і виписати. Я думаю, що так їм буде цікавіше працювати з підручником, ніж просто читати.

Інна В. Канчуга, м. Львів СШ № 77

Щоб запобігти неналежній поведінці, добре дати дітям точні вказівки, що вони мають знайти, намалювати, відвідати під час екскурсії. Після повернення до кляси діти мають нагоду оформити інформацію, яку вони зібрали під час екскурсії. Точна інформація, що діти мають зробити під час екскурсії має бути вписана у зошитах або на аркуш паперу, що їх діти беруть зі собою.

Під час екскурсії

Розрівноваження

У теоретичному підрозділі було представлено поняття рівноваження (equilibration) і розрівноваження (disequilibrium). Ці поняття – це протилежні сторони одного і того самого процесу. Щоб довести до рівноваження потрібно створити спершу розрівноваження. Розрівноваження можна створити спонтанно через зрілість чи досвід або його може спонукати щось або хтось.

Дитина вважає, що всі яблука солодкі. Випивши кислий яблучний сік, вона застановляється над тим, чому, якщо яблука солодкі – сік кислий. Ця суперечність може спонукати дитину спитати учительку або батьків, які йому запропонують скуштувати кисле яблуко. Поступово дитина переосмислює своє розуміння поняття «яблуко» як таке, що всі яблука солодкі, на таке, що більше відповідає дійсності. Таке переосмислення можливе лише при безпосередньому досвіді.

Тема «Кольори» у першій клясі
Учителька: Світлана Волотовська, м. Львів, СШ «Любисток»

Для спонукання розрівноваження можна використати мозковий штурм, таблиці та ілюстрації.

Мозковий штурм

У розділі “Писання творів, як частина навчального процесу” розглянуто, як проводити мозковий штурм для того, щоб стимулювати писання (с.82). Таку саму діяльність можна використати на початку теми, щоб довідатися, що діти знають про це поняття; наприклад, сніг, лід, Великдень, Різдво тощо. Зібравши таку інформацію, вчителька підготовляє форми діяльности, які дають дитині можливість переосмислити те, що вона вже знає. В кінці теми учителька повторює мозковий штурм і кляса порівнює свої попередні результати з кінцевими. Це форма фронтального стимулювання розрівноваження.

Таблиця

Перед початком теми учителька ділить клясу на групи по три-чотири дитини. Кожній з груп пропонується обговорити, а тоді вписати в таблицю, що група знає про ключові слова, які пов’язані з темою; наприклад до теми “Дерево” слова: листок, стебло, кора, стовбур, забруднення, ґрунт. Заповнені таблиці розвішують на стінах кляси. Впродовж теми дітям представляють різний предметний матеріял: листки, стебла, кору тощо, який вони мають нагоду перепустити через свої руки. Діти проводять дослідження щодо наслідку забруднення та впливу різних ґрунтів. В кінці теми учителька повторює діяльність з таблицею і кожна з груп порівнює свої попередні результати з кінцевими (Rogers, 1989: 716). Це форма групового стимулювання розрівноваження.

На уроці рідного краю почали вивчати тему «Весна». Я принесла на урок сухі й набубнявілі фасолини. Діти мали змогу розгледіти насіння. Висадили їх в землю (лише набубнявілі). Це дуже їм сподобалося, бо кожний робив це сам.

Щодня, приходячи до школи, бігли до ящика, роздивлялись, підливали. Щоб їм було ще цікавіше спостерігати, я взяла кілька фасолин, поклала в склянку з водою, щоб вони могли бачити, як з твердої шкаралупки виходять насінинки.

Яка була радість, коли нарешті (але не в кожного відразу) з’явились полінчики. Навіть на перервах охороняли свої паростки. Тепер в нас у класі майже щодня урок рідного краю, бо у вільний час кожний доглядає свою рослинку.

Ірина О. Матюкевич, м. Львів СШ № 96

Малюнок

Перед початком теми учителька пропонує дітям нарисувати рисунок; наприклад, до теми “Комахи” намалювати комара, сонечко, мурашку, метелика, павука. Всі результати розвішують на стінах кляси. Впродовж теми дітям виставляється для спостереження живих і неживих комах. Наприкінці теми учителька повторює діяльність рисування і кожна дитина порівнює свої попередні малюнки з кінцевими. Це форма індивідуального стимулювання розрівноваження.

Мета: навчитися орієнтуватися на місцевості за сонцем, компасом і місцевими ознаками.

Опис: Вийти надвір. Кожна дитина із заплющеними очима обертається навколо своєї осі й кидає м’яч. Інші діти визначають напрямок за компасом. Кожний записує і креслить напрямок, у якому впав м’яч.

Оксана Демків, м. Львів

Програма навчання

Програма навчання Міністерства освіти і науки України – це дороговказ для учительки. Керуючись знаннями і вміннями, які подані в “Програмі”, учителька плянує, втілює та оцінює свою роботу і роботу дітей.

Подані нижче вибіркові цитати з умінь, які передбачені у “Програмі середньої загальноосвітньої школи 1- 4 класи”, Київ: Освіта, 1997 р., які стосуються вивчення природознавства в початкових клясах. Всі ці вміння підтримуються принципами “Лицем до дитини”.

Природознавство

1 кляса

• виділяє в предметах певні ознаки (с.4)
• розрізняє розмір, форму, колір, смак (с.4)
• знаходить у двох об’єктів однакові, схожі та різні зовнішні ознаки (с.4, 163)
• зіставляє групи предметів за однією суттєвою ознакою (с.4)
• помічає зміни в спостережуваних об’єктах за орієнтирами ( с.4)
• зробить (з допомогою вчителя) висновок – узагальнення після виконання навчального завдання (с.4)
• вміє подати своє ім’я, прізвище, домашню адресу (с.104)
• дотримується правил безпечного руху (с.104)
• розпізнає найпоширеніших рослин і тварин найближчого оточення (с.104)
• дотримується правил поведінки на природі (с.104)
• дотримується основних правил особистої гігієни (с.104)
• доглядає квіти, рибок в акваріумі, декоративних птахів і тварин (с.127)

2 кляса

• виділяє в предметах ознаки та якості (с.6, 169)
• розрізняє ознаки та якості за значущістю (с.6)
• встановлює тотожність, схожість і відмінність між кількома предметами (с. 6, 169)
• визначає найістотніші ознаки у виконуваній роботі (с.6)
• встановлює логічну послідовність викладу подій (с.6)
• застосовує деякі прийоми смислового заучування (с.6)
• лоґічно групує об’єкти (с.6)
• вміє назвати державу, в якій живе, її столицю (с.108)
• розрізняє дерева, кущі, трав’янисті рослини, комах, птахів, звірів (с.108)
• назве три- чотири назви з кожної групи рослин і тварин своєї місцевості та їх суттєві ознаки (с.108)
• підгодовує птахів узимку (с.108)
• доглядає квіти, рибок в акваріумі, декоративних птахів і тваринок (с.127)
• дотримується елементарних вимог особистої гігієни (с.108)

3 кляса

• виділяє в об’єктах внутрішні ознаки і якості (с.6)
• розрізняє серед ознак основні та другорядні (с.6)
• порівнює конкретні об’єкти за різними ознаками (с.7)
• зробить висновок – узагальнення (с.7)
• встановлює зв’язок між причиною й наслідком (с.7)
• добирає факти, які підтверджують висловлену думку або суперечать їй (с.7)
• самостійно фіксує результати спостережень і узагальнює їх (с.116)
• розповідає про свої спостереження за природою, пов’язуючи її з прочитаним (с.32)
• розповідає про особливості природи своєї місцевості (погода, її зміни і різні пори року, ґрунти, корисні копалини, рослини, тварини) (с.115)
• веде спостереження за погодою, рослинами, тваринами, працею людей (с.116)
• пояснить значення ґрунту для рослин, дрібних тварин, для людей (с.115)
• назве поширені форми поверхні суші своєї місцевости (с.115)
• визначає правий і лівий берег річки (с.116)
• назве корисні копалини своєї місцевості (с.115)
• доглядає за рослинами в кутку живої природи і на пришкільній ділянці (с.116)
• допомагає дорослим у процесі господарської діяльності (с.142)
• розпізнає рослини і тварини лісу, поля, саду, водойми своєї місцевості (с.116)
• назве чотири-п’ять назв найхарактерніших рослин і тварин лісу, поля, луки, водойми (с.116)
• назве ті рослини і тварини своєї місцевості, які занесені до Червоної книги України (с.116)
• виявляє ознаки пристосування рослин і тварин до умов зовнішнього середовища (с.116)
• дотримується правил особистої гігієни (с.116)
• виконує трудові дії пов’язані з самообслуговуванням (санітарно-гігієнічні, економічні, естетичні) (с.142)

4 кляса

• визначає головне (с.7)
• самостійно робить висновок (с.7)
• знаходить нове, досі невідоме (с.7)
• ставить запитання (с.7)
• користується порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей (с.7)
• класифікує і групує вивчений матеріал (с.7)
• знаходить і пояснює причинно- наслідкові зв’язки (с.7)
• доводить правильність певного судження та власної думки (с.7)
• користується прийомами осмислення, запам’ятовування (с.7-8)
• виконує творчі завдання (с.8)
• самостійно фіксує результати спостережень і підбиває їх підсумки (с.119)
• веде щоденник природи (с.77)
• орієнтується на місцевості за сонцем і компасом (с.119)
• користується простим планом (с.119)
• визначає відстань за масштабом (с.119)
• знаходить географічні об’єкти за умовними позначеннями (с.119)
• розрізняє рослини лісу, поля, луки, водойми і називає тварини свого краю (с.119)
• веде спостереження за рослинами, тваринами, погодними умовами (вимірювання температури, визначення напряму вітру тощо) (с.119)
• виявляє ознаки пристосування рослин і тварин до умов зовнішнього середовища (с.119)
• дає характеристику в певній послідовності тому чи іншому природному компонентові (с.119)

Оцінювання

Оцінювання – це складова навчального процесу. У цьому розділі, як і в попередніх, ми розглянемо процес оцінювання спершу з погляду учительки, а тоді з погляду дитини.

Оцінювання учителем

У цьому розділі ми розглянемо письмове опитування як форму оцінювання учителькою.

Письмове опитування

Для підсумкового оцінювання дітям дають письмове опитування. Це може бути у формі таблиць, в які діти вписують інформацію. Наприклад, щоб визначити вміння з 3-ої кляси *назви чотири – п’ять найхарактерніших тварин лісу, поля, луки, водойми (с.116) дітям пропонується написати:

Оцінювання: Письмове опитування

Учитель збирає таблиці й підсумовує, за кожну правильну відповідь ставить 1 бал. Кінцева оцінка визначається за шкалою:
1 = 0 – 4
2 = 5 – 8
3 = 9 – 12
4 = 13 – 16
5 = 17 – 20
6 = 21 – 24

Самооцінювання дитиною

Складовою процесу оцінювання мусить бути самооцінка дитиною. У цьому розділі ми розглянемо щоденник, як зразок такого самооцінювання.

Щоденник

Коли діти спостерігають, то мають вести щоденники, в які вони записують свої спостереження. Наприклад, для розвитку вміння 3-ої кляси *веде спостереження за рослинами (с.116) можна дітям роздати наступну схему для спостереження. Кожна дитина або група дітей малює та описує спостереження. Наприкінці визначеного часу дитина та учителька мають візуальний доказ роботи, яку виконала дитина.

Оцінювання: Спостереження учнями

Читай далі…. Для дискусії та самоаналізу

Лицем до дитини > Підручник > Природознавство > Від теорії до практики