Уроки читання та їх індивідуалізація – від теорії до практики

  • Застановімося

    Якщо мета читання – відчитати правильно й швидко написане, то безліч вправ над технікою читання, які мають місце в початкових клясах шкіл України, були б доцільними. Але в реальному світі ми не читаємо, щоб швидко й правильно відчитати текст. Ми читаємо, щоб зрозуміти написане, а зрозумівши його, або довідатися щось нове, або отримати певне задоволення. Читай далі

  • Розвиток дитини

    У суспільстві є різні вивіски на крамницях, театрах, вулицях, етикетки на продуктах. Малі діти дуже швидко усвідомлюють, що ця вивіска, етикетка пов’язана з конкретним предметом чи місцем. Діти, які щойно починають розпізнавати друк, самостійно виробляють вміння розпізнавати слова. Декотрі діти спроможні розвинути дуже великий візуальний словник, заки вони вмітимуть розпізнавати та зіставляти букви і склади. Читай далі

  • На що вказують дослідження

    Велика частина дослідів вказує, що мозок сприймає нову інформацію перше глобально, а далі аналізує подробиці інформації. Натомість, як вказують спостереження за навчальним процесом та аналіз навчальних програм, традиційна методика навчання читати відбувається у зворотному від природного процесі – від подробиць до глобального. Читай далі

  • Теоретичне обгрунтування

    Декотрі теоретики вважають, що мова розвивається із заучуванням граматичних правил. Інші теоретики виходять з основного положення, що мова розвивається у взаємодії з оточуючими людьми. Деякі теоретики вважають, що вміння читати – це вміння відчитати літери й слова. Інші дотримуються думки, що вміння читати – це вміння розуміти текст. Читай далі

  • «Лицем до дитини»

    Мета особистісно – орієнтованого навчання за принципами “Лицем до дитини” - розвинути прихильне ставлення до писання та читання й передати поняття, що людина читає, щоб отримати інформацію або задоволення.

Філософія принципів “Лицем до дитини” – це, що дитина розвиває вміння говорити, коли спілкується з іншими, маючи нагоду створювати самостійні граматичні правила; а читає, коли має доступ до різних цікавих текстів.

Практичне застосування

У розділі про дослідження ми обговорили як мозок сприймає та засвоює нову інформацію – від загального до конкретного. Тому на практиці нам треба зачинати від цілості, а тоді звертати увагу на подробиці, а не навпаки. Конкретно, навчаючи читати, треба починати від змісту тексту, а не від звуків, літер та складів.

Для дітей у «стадії розвитку»

На основі науково-дослідної роботи виокремлено п’ять стадій у розвитку вміння читати: вияву, ляльки, розвитку, плато, самостійности (див.: «На що вказують дослідження.

Більшість дітей, які приходять до школи, ще не дійшли до «стадії самостійности» в читання. Деякі діти (а головно, коли їм шість літ) перебувають у «стадії розвитку». Деякі можуть навіть бути в «стадії вияву» або в одній зі стадій – «ляльки», або «плато». Таким дітям потрібно дуже багато уваги присвятити, щоб ознайомити їх з друкованим словом.

Нижче подано три конкретні діяльності, які випробувані в багатьох клясах. Ці діяльності подобаються дітям й збуджують в них бажання читати. Разом з бажанням читати ці діяльності дають дітям нагоду моделювати читання дорослої особи. Як свідчать наукові дослідження – таке моделювання позитивно впливає на розвиток вміння читати.

Слухаймо казку

Учителька читає вголос казку. Книжку учителька тримає так, щоб діти могли бачити ілюстрації. Під час читання треба дати нагоду дітям посідати на підлозі, або килимку біля учительки, щоб вони могли бачити книжку. Якщо підлога в клясі брудна, можна запропонувати кожній дитині принести з дому рушнички, накінці тижня діти беруть рушничок додому, щоб випрати. Після прочитаного варто залишити книжку на видному місці, щоб діти могли її згодом самостійно переглянути.

Дуже подобається дітям, коли читаю на уроці я. Деякі діти почали приносити цікавий матеріал, щоб я прочитала всім.
Леся О. Губик, м. Львів СШ №76

Читаймо в унісон

На великих аркушах паперу великими літерами виписати вірші, скоромовки, пісеньки чи популярні цитати з народніх казок.

Показуючи рукою на текст, учителька читає вголос. Провадити рукою плинно, не затримуючись над кожним словом, зокрема, щоб передати поняття, що читання полягає не на відчитуванні слів, а зосереджується на розумінні тексту. Читати природно, не співаючи.

На уроці читання читали з дітьми “в унісон”. На великих аркушах паперу великими літерами виписала дітям вірш до Великодніх світ. Плавно читала віршів, діти читали разом зі мною. Перед читанням діти розглядали аркуш з написаними текстами, малюнками, які були намальовані на аркушах. Після того, як прочитали “в унісон” групами, а потім парами. Після уроку аркуш з текстами почепили на стіну, щоб за бажанням діти перечитати ці тексти ще раз. Дітям сподобалося таке читання. Навіть на перерві діти підходили до аркушів групами і читали “в унісон”.
Світлана В. Пуцан, м. Львів СШ № 15

Діти «читають» разом з учителькою. НЕ змушувати дітей читати, якщо вони до цього не готові. Дати нагоду дітям сісти на підлозі близько аркуша паперу. Повторити «читання» декілька разів.

Після прочитання залишити аркуші на стінах, щоб упродовж дня діти мали нагоду самостійно підійти та випробувати своє вміння читати.

Читаймо в унісон
Читаймо в унісон
Учителька Любов Чуба, м.Львів ПШ «Школи Радості»

Читаймо ехом

Ця діяльність провадиться у малих групах. Кожна дитина й учителька мають той самий текст чи ту саму книжку. Учителька читає вголос, а діти кілька секунд після неї повторюють те, що вже прочитано- ніби ехо. Дати нагоду дітям сісти на підлозі біля учительки. Не змушувати дітей читати, якщо вони до цього не готові. Не давати в одну групу дітей, які на тій самій стадії розвитку вміння читати, а навпаки, мішати дітей.

Мета читання

Чому людина читає? У сучасному грамотному світі – це, може, звучить, як банальне запитання, але учителькам, які вчать дітей читати, над цим питанням треба застановитися. У розділі «Застановімося» було стверджено, що є дві причини, чому людина читає: щоб приємно провести час з цікавою книжкою, отримати задоволення та, щоб здобути досі незнану інформацію, сприйняти чийсь інший погляд. Ці дві мети читання входять в дію, коли людина читає мовчки.

Діти зробили на трудовому навчанні яскраві книжечки- метелики, в яких написали коротку характеристику тієї книжки, яку вони прочитали, принесли в бібліотечку і радять прочитати іншим. Такі метелики я вивісила над дошкою в клясі. Перед уроком читання діти вибирають собі метелика, потім беруть відповідну книжку і читають. Спочатку все відбувається дуже гамірно. Пізніше, коли діти читають, у клясі стає тихіше.
Оксана З. Лісньовська, м. Львів СШ № 76

Читання для самозадоволення

Дітям, які вже на стадії плато або самостійности, потрібно багато читати. Але, щоб вироби ти поняття, що читання – це можливість отримати задоволення, дітям потрібно далі прислуховуватися до того, як дорослі читають, та бачити, що дорослим читання приносить внутрішнє задоволення.

Слухаймо казку

Щодня учителька має вголос щось прочитати дітям. Найкраще читати казки або пригодницькі оповідання, які діти самі не можуть прочитати, бо вони для них заскладні.

У класі створили бібліотеку. Спочатку всі учні із задоволенням приносили книжки, обмінювались. Зараз ті учні, які погано читають, не хочуть читати, кажуть, що їм не цікаво. Їм подобається, коли читаю я.
Любов М. Миськів, м. Львів СШ № 13

Читаймо мовчки

Дітям потрібно читати багато різноманітних книжок, різного рівня складности та на різні теми. Коли діти читають, вони мають зосереджуватися на зрозумінні, а не на відтворенні тексту.

У середу провела урок читання. Дала кожній групі книги на різну тематику. Діти самі читали, а потім розповідали один одному. Відповідаючи на питання, з’ясовували , що спільного в їхніх книжках. Потім працювали зі щоденниками читача. Урок мені сподобався, але якби хтось спостерігав, то він би це не назвав уроком. Просто спільна праця у конкретному напрямі.
Г.А. Варламова, м. Львів

На уроках читання треба відійти від поняття, що дитина має подати правильну відповідь на запитання після прочитання тексту. Також треба уникати того, що дитина має читати вголос перед клясою чи групою однолітків. Натомість треба зосередитися на тому, як дитина сприймає текст та, як вона ставиться до тексту.

Процес уроків читання

Якщо ми хочемо відійти від рутинових уроків читання, на яких всі діти в один і той самий час читають одне й те саме, треба впровадити інакший процес.

Мета уроків читання в початкових клясах має бути така: дати нагоду дітям отримати задоволення від книжки. Цього ми ніколи не осягнемо, якщо будемо самі вибирати за дітей, що вони мають читати. Кожна дитина має інші зацікавлення, тому кожній дитині буде цікаво читати щось інше.

Щотижня обговорюємо із дітьми новинки літератури. Хтось із дітей (2-5 дітей) повідомляють класові, яку нову книжку вони прочитали, чи придбали; чим вона цікава. Рекомендують прочитати всім.
Марія М. Стефанець, м. Львів СШ № 96

Оскільки ми хочемо заохотити дітей самостійно вибирати, що вони будуть читати, то є можливість, що дитина розпочне читати книжку і, прочитавши, вирішить, що ця книжка її не цікавить. Не потрібно змушувати дітей читати книжки, які їм не цікаві тільки тому, що вони їх розпочали. Змушуючи дітей читати до кінця те, що вони вибрали, ми вчимо не вибирати (бо, може, буде нецікаво, а мене змусять читати до кінця).

За минулий місяць змінилося ставлення дітей до навчання. Особливо це помітно на уроках читання, охоче записують у них книжки, які прочитали. А коли я запропонувала повернутись до читання «Читанки» (хотіла почути їхню думку), то багато дітей скривились і попросили: «А можна я буду читати свою книжку».
Ярослава Я. Мохняк, м. Львів СШ № 55

Якщо ми хочемо сприяти особистим зацікавленням дітей, процес уроків читання можна поділити на три етапи:

  1. дитина читає, що хоче;
  2. дитина робить завдання до прочитаного;
  3. дитина зустрічається з учителькою.

На кожному уроці я читала дітям книжку. Якщо книжка була велика, т о читала якусь частину, але щоразу закінчувала на такому місці, щоб дітям було цікаво слухати її на наступному уроці. Недоліком було те, коли я перевіряла, як діти зрозуміли прочитане, та давала простий переказ. Пізніше я зрозуміла, що дітям не цікаво слухати переказ одного і того ж.

Краще дати творче завдання:

  1. придумайте запитання іншій групі;
  2. намалюйте на дошці одного з героїв, а діти відгадують, хто це;
  3. за допомогою міміки й жестів зобразіть одного з героїв, щоб діти відгадали;
  4. одні діти за допомогою міміки зображають якийсь уривок, інші - відгадують;
  5. придумайте, що далі станеться з героєм;
  6. інсценізуйте уривок;
  7. придумайте, яка ще пригода може трапитися з дійовою особою ( коли закінчили читати);
  8. подумайте, який Ваш герой ( добрий, хитрий…). Придумайте йому протилежного. Назвіть його і складіть цікаві пригоди з ним.

Галина І. Ластовецька, м. Львів, СШ № 63

Не обов’язково, а то й не бажано, щоб кожна дитина перейшла кожний етап упродовж одного року. Натомість плянування треба так розкласти, щоб усі етапи кожна дитина пройшла зокрема, згідно з її потребами, за один або два тижні.

Дитина читає те, що хоче

Дозволити дітям читати те, що вони хочуть і самі собі вибрали. Щоб унеможливити дітям читати, треба створити в клясі бібліотеку різних книжок. Дати нагоду дітям читати книжку (наприклад, професійну літературу, найновіші вісті в газеті тощо).

Цей день запам’ятається нам всім. У класі панував святковий настрій, бо відбулося відкриття бібліотечки. За день до відкриття я запропонувала дітям переглянути книжки вдома і відібрати 10 найцікавіших, а їх назви записати на картці.
На початку уроку, ми придумали назву бібліотеки. Потім кожній дитині я роздала картки. Ці картки діти заповнили зі зворотного боку за зразком, який я вивісила на дошці.

  • Бібліотека:
  • Автор книжки:
  • Назва:
  • Власник книжки:

Зібравши картки, я розклала їх і алфавітному порядку (за прізвищем авторів) і поклала у спеціяльну скриньку. Скриньку поставила на стіл, щоб діти в будь-яку хвилину могли до неї заглянути. Робота нашої бібліотечки побудована так: дитина вибрала собі картку, з цією карткою вона підходить до власника книжки й замовляє її на завтра. Щоб не було плутанини, книжку, яку беруть, записують на окрему картку.

  • Коли йому передана книжка:
  • Підпис:
  • Коли книжку повернули:
  • Підпис власника:

Ці картки складають в іншу скриньку. Так ми організували широкий вибір книжок різної тематики.
Галина Верхолик, м. Львів

Дитина робить завдання до прочитаного

Коли дитина закінчить читати книжку, то має вписати в зошит дані про неї. Щоб допомогти дітям у роботі, варто виписати на великому аркуші паперу інформацію, як подано нижче, та вивісити цей аркуш на стіні. Аркуш може висіти стільки, скільки він буде потрібний дітям. Такий аркуш – дороговказ для дітей. На основі аркуша діти вписують у зошит інформацію про прочитану книжку.

Я читаю
Я читаю

Діти не мусять виписувати всю інформацію про кожну книжку, яку прочитали. Таке завдання може відохотити дітей читати. Діти самі або з допомогою учительки можуть вибрати, про які книжки вони хочуть дещо більше написати, а які вони читають для насолоди.

Цього тижня я проводила уроки Читання в групах. Перші уроки – були гамірними. Однак, починаючи з другого, третього уроку почало все внормовуватись. Діти приносили різні книжечки. Я до кожної зробила завдання. Спочатку діти читали з книжечки оповідання або казку. Потім придумували запитання. На початках їм не вдавалося, але з часом вони навчилися ставити запитання. Раніше вони складали 2-3 запитання цілий урок. Тепер встигають прочитати оповідання, скласти запитання, помінятися з товаришем. І тоді виконують друге завдання. Читають оповідання свого сусіда і відповідають на запитання.
Любов Гороховська, м. Львів СШ № 53

До поданих вище завдань діти можуть роби ти додаткові, які стосуються прочитаної книжки. Завдання можуть бути для конкретної книжки або загальніші, які підходять для будь- якої книжки. Такі завдання мають бути виписані на індивідуальних картках паперу(якщо можна, картки варто зробити кольоровими та гарно оформити). Якщо більше дітей читали ту саму книжку чи оповідання, завдання може бути групове.

Дитина зустрічається з учителькою

Коли діти роблять завдання, є нагода, щоб учителька зустрілася з поодинокими дітьми та обговорила, що вони прочитали, що їм дуже сподобалося, а що менше сподобалося з того, що вони читали. Це також нагода, щоб кожна дитина прочитала вголос наперед підготовлений уривок і переповіла зміст прочитаного. У такий спосіб учителька має нагоду перевірити знання й вміння кожної дитини.

Не обов’язково, щоб учителька прочитала усі книжки, які читають діти. Навпаки, дуже доцільно, щоб дитина переповідала те, що учительці наперед не відоме.

У нас дуже гарно відбулося ще одне заняття – виготовлення ляльок до казки “Муха – Цокотуха” (це ідея Олесі), Ми розподілили героїв твору кожній дитині з обох класів, і вони за допомогою кольорового паперу, олівців, фарб мали виготовити героя. Я була здивована! Мої хлопці поробили чудових комах.
Софійка Нагірна, м. Львів СШ “Малюк”

Після зустрічі з учителькою дитина має написати «звіт» про зустріч у своєму зошиті. Так само учителька після зустрічі з дитиною мусить записати завваги в окремий зошит.

Читання для здобуття інформації

Діти віку початкових кляс не мають ще виробленого вміння абстрактного мислення, тому вони не спроможні на основі прочитаного тексту робити висновки про довколишній світ (див. розділи про уроки математики та природознавства).

Робота за вказівками (читання)

  • Вийми малюнки з конвертів. Розклади.
  • Розглянь їх.
  • Розклади за послідовністю.
  • Вибери з картки слова до цих малюнків (вилучи зайві).
  • Прочитай на конверті назву.
  • Придумай свою назву.
  • Склади розповідь.
  • Розкажи її товаришеві.

Тетяна Е. Філімонова, м. Львів, СШ № 62

Але діти віку початкових кляс спроможні самостійно читати вказівки та за прочитаними вказівками робити роботу. Про такі письмові вказівки йшлося вище, коли пропонувалися завдання до прочитаного подавати дітям на картках.

Художнє читання / читання вголос

Читання мовчки суттєво відрізняється від читання вголос. Читати мовчки- це читати для того, щоб зрозуміти текст. Читати вголос – це подати зміст тексту так, щоб хтось, хто не має цього тексту перед собою, міг його зрозуміти. Таке читання ми називаємо «художнім читанням».

Організуйте двох героїв – героя із своєї казки і героя казки, яку прочитав сусід. Про що вони розмовлятимуть?
Оксана Пастушенко, м. Львів СШ № 62

Виступ перед великою групою дітей чи дорослих ніколи не має відбуватися без підготовки й наперед удосконаленого матеріалу. Іншими словами, діти мають читати перед клясою лише після вправи перед учителькою або малою групою однолітків.

Куток читання

Найважливіше, щоб куток був вигідним. Тут можуть бути подушки, килимки, старий матрац. Діти дуже люблять залазити під стіл, де можна поставити вигідні «меблі».

Сьогодні я провела досить дивне знайомство з книжкою. Впродовж усіх уроків на підлозі, в кутку лежала купа книжок. Я не промовила жодного слова, ніяких вступних бесід, не звертала жодної уваги на дітей, що з цікавістю в очах ходили білякнижок, розглядали, окремі з них навіть забули про гру «в доналди». Їм було ніколи! І що дивно, самі просили почитати вдома книжку. Я дуже втішена!
Ірина В. Марко, м. Львів СШ № 42

Дайте нагоду, щоб діти самі умеблювали куток.

У кутку має бути багато різноманітної літератури, яку діти можуть читати:

    дитячі книжечки  
    сторінки зі старих підручників або читанок  
    газети (для дітей і дорослих)  
    друковані оголошення  
    афіші  
    хрестиківки (кросворди)  
    упаковки з харчових продуктів  
    атласи, карти  
    брошури  
    книжки про місто, у якому живуть  
    ілюстрації, фотографії  
    довідники (телефонічний, підприємств…)

Література мусить бути доступна дітям, коли вони стоять чи сидять. Полички можна зробити зі старих дощок. Перегородки на книжки можна зробити з пачечок від макаронів, солодких паличок…

Почали створювати у класі бібліотечку. Переглянули всі книжки, деякі заклеїли, написали назви, знайшли стару поличку з переділками. Ці нововведення діти сприйняли з величезним захопленням.
Ірина М. Барсук, м. Львів СШ № 55

Програма навчання

Програма навчання Міністерства освіти і науки України – це дороговказ для учителя. Керуючись знаннями і вміннями поданими в «Програмі», учителька планує, втілює та оцінює свою роботу й роботу дітей.

Спочатку всі діти воднораз брали картки із завданнями. Відразу у всіх виникали запитання і я не встигала відповідати. Поки одним пояснюєш, інші сидять. Я побачила, що щось тут не так. Порадилася з іншими вчителями, вирішила зробити інакше. Закінчивши читати, діти вибирають картки із завданнями. Все відбувається поступово, тому є змога пояснити дітям незрозуміле. Виникла думка створити у класі групу “Довідкове бюро”. Її можна обирати на один день або на тиждень. Під час читання книжки діти виписували б незрозумілі слова на картці і передавали б у “Довідкове бюро”, яке б пояснювало значення цих слів.
Галина І. Ластовецька, м. Львів СШ № 63

Подані нижче вибіркові цитати з умінь передбачені «Програмою середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи», Київ: Освіта, 1977 р., які стосуються розвитку вміти читати в початкових класах. Підтеми такі: робота з книжкою, робота з текстом, читання вголос та художнє читання. Всі ці вміння підтримуються принципами «Лицем до дитини».

Робота з книжкою

1 кляса

  • розрізняє основні елементи навчальної книжки (с.4)
  • розрізняє дитячі книжки, знаходить інформації про їх назви, автора (с.20)
  • колективно розглядає прочитану книжку (с.39)

2 кляса

  • самостійно читає невеличке оповідання, казку, байку, вірш (с.27)
  • розрізняє тексти таких жанрів, як казка, оповідання, вірш, загадка, прислів’я (с.28)
  • за змістом підручника знаходить твір на тій чи іншій сторінці (с.29)
  • розрізняє розділи, тематику підручника за їх назвами (с.29)
  • колективно розглядає прочитану книжку (с.39)
  • знає структурні елементи книжки та їх призначення: обкладинка, корінець, сторінка, ілюстрації, заголовок (назва) книжки, прізвище автора (с.41)
  • називає кілька книжок, які найбільше сподобалися, полюбилися (с.41)
  • розрізняє прочитаний твір за жанровими ознаками (вірш, казка, оповідання) (с.41)
  • визначає орієнтовно зміст книжки, твору, спираючись на такі показники: ілюстрації, назва, прізвище автора (с.41)

3 кляса

  • визначає за заголовками і змістом твори, близькі за тематикою й жанром (с.32)
  • відшукує і підручнику твори одного й того самого автора (с.32)
  • знає структурні елементи книжки та їх призначення: титульний лист, зміст, передмова (вступ), прикнижкова анотація, післямова (с.42)
  • складе коротку розповідь про книжку до її прочитання на основі трьох провідних показників (автор, назва, ілюстрації) та додаткових титульних даних, прикнижкової анотації (с.43)

4 кляса

  • працює з навчальною книжкою (с.35)
  • знаходить прізвище письменника, твори якого вміщено в підручнику з читання (с.35)
  • знаходить, зіставляє і порівнює оповідання, вірші, близькі за тематикою та емоційною спрямованістю (с.35)
  • орієнтується у змісті підручника
  • визначає орієнтовний зміст незнайомої книжки за основними її елементами (титульний лист, зміст¸ передмова, післямова, анотація, ілюстрації) (с.45)
  • самостійно вибирає книжки для читання, користуючись рекомендаційним плакатом, ілюстрованою картотекою, вільним доступом до книжкових фондів (с. 45)
  • користується доступною даному . віку довідковою літературою (с.45)
  • цілеспрямовано читає дитячу періодику, використовуючи її в навчальній діяльності (с.45)

Робота з текстом

Розуміння

1 кляса

  • читає невеликі зв’язні тексти (с.20)
  • розуміє прочитане (с.20)
  • відповідає на запитання за змістом (с.20)

2 кляса

  • знаходить в тексті (за допомогою вчителя) відоме і невідоме, головне і другорядне, основну думку (с.28)
  • пізнає сюжет знайомої книжки за ілюстраціями(с.41)
  • осмислює з допомогою вчителя заголовок твору (чому так зазвано) (с.41)
  • самостійно прочитає твір (с.41)
  • добирає заголовок до тексту та сюжетного малюнка (с.59)
  • усно переказує (детально) текст (с.59)
  • розрізняє групу окремих речень і текст (с.59)

3 кляса

  • свідомо читає мовчки (с.31)
  • встановлює логічну послідовність і причинність подій у нескладному оповіданні, казці
  • визначає за допомогою вчителя основну думку твору, переживання героїв, висловлює своє ставлення до них (с.31)
  • уявляє прочитане і змальовує словесні картинки до тексту (с.31)
  • формулює самостійно запитання і завдання до прочитаних текстів (с.32)
  • переказує (повно, вибірково, стисло) зміст прочитаного (с.32)
  • переказує зміст тексту за ілюстраціями (с.32)
  • змальовує текст «словесними картинками» (с.32)
  • викладе послідовність подій у творі з опорою на схему : з чого почалась подія? Що відбулось далі? Чим закінчилась подія? (с.43)
  • визначає тему і мету тексту (с.67)

4 кляса

  • свідомо читає мовчки (с.34)
  • визначає, про що йде мова в тому чи іншому уривкові (с.34)
  • визначає, про що йде мова в тому чи іншому уривкові (с.34)
  • передає зміст від імені героя, автора тексту (с.35)
  • розповідає вибірково про одну лише подію або героя (с.35)
  • висловлюється на тему «Чим і чому цікавий цей твір?» (с.45)
  • самостійно осмислює зміст прочитаних книжок (с.45)
  • визначає тему, мету тексту, добирає до нього заголовок (с.77)
  • виділяє головне в прочитаному тексті (с.119)

 

Вибіркове читання

1 кляса

  • знаходить в тексті речення для відповіді на запитання (с.20)

2 кляса

  • використовує елементи вибіркового читання (с.28)
  • дає відповідь на запитання за прочитаним і спостережуваним або на декілька запитань, об’єднаних темою (с.28)
  • знаходить речення, в яких передається зміст малюнка (с.28)

3 кляса

  • знаходить за допомогою вибіркового читання уривки текстів, які характеризують дійових осіб, події (с.31)

4 кляса

  • добирає матеріали з тексту для розповіді про одну подію, героя та складає розповідь про них (с.34)
  • знаходить в творах під час вибіркового читання слова і вислови, в яких передано зображення подій, вчинків, картин природи (с.35)

 

Словник

2 кляcа

  • спостерігає вживання образних слів і висловів у тексті, зіставляє слова близькі за значенням, розуміє їх (с.28)
  • відшукує з допомогою вчителя в тексті влучні слова і вислови, які характеризують дійових осіб, картини природи (с.28)
  • знаходить у тексті найуживаніші синоніми та антоніми (без уживання термінів) (с.59)
  • знаходить у тексті слова¸ які відповідають на питання хто? що? який? яка? які? що робить? що роблять? (с.59)

3 кляса

  • пояснює значення слів, важливі для розуміння тексту (с.31)
  • знаходить у творах влучні слова і вирази, які допомагають краще уявити подію чи дійову особу (с.31)
  • самостійно розрізняє значення слів (пряме і переносне) в контексті (с.32)

4 кляса

  • розрізняє відтінки значень слів у тексті (с.35)
  • знаходить у тексті синоніми, антоніми, слова, вжиті в переносному значенні, пояснює їх (с.77)

 

Дієві особи

1 кляса

  • відповідає на запитання : про кого? (про що?) йшлося у творі (с.39)

2 кляса

  • відповідає на запитання : про кого? (про що?) йшлося у творі (с.39)
  • оцінює з допомогою вчителя вчинок героя, спираючись на текст і власний досвід (с.41)

3 кляса

  • оцінює вчинки дійових осіб, виявляє їхні мотиви поведінки (с.31)
  • зіставляє вчинки двох героїв, дає їм свою оцінку (с.31)
  • переказує текст від імені героя твору і від третьої особи (с.32)
  • оцінює події, вчинки дійових осіб, висловлює до них своє ставлення (с.43)
  • розрізняє персонажів за характером ставлення автора до героя (с.43)

4 кляса

  • висловлює своє ставлення до вчинку персонажів (с.34)
  • оцінює вчинки персонажів і визначає мотиви їхньої поведінки (с.34)
  • зіставляє героїв за вчинками, проявами почуттів (с.34)
  • знаходить зображувально – виражальні засоби опису героїв – влучні, емоційні уривки тексту, слова і вирази (с.34)

 

Стиль тексту

1 кляса

  • розрізняє твори за емоційно – експресивним забарвленням (веселі, смішні, сумні) (с.39)

2 кляса

  • розрізняє твори за емоційно – експресивним забарвленням (с.39)
  • розрізняє мову автора і мову дійових осіб твору (с.28)
  • знаходить в тексті опис, роздум, розповідь (с.28)

3 кляса

  • розрізняє у творах елементи розповіді, опису, роздуму (с.31)
  • розвиває уміння знаходити в тексті описи, розповіді, роздуми, групувати події на головні та другорядні (с.32)
  • розрізняє жанрові особливості творів підручника: оповідання, стаття, вірш, казка, байка, прислів’я, приказки та ін.(с.32)
  • розрізняє основні типи текстів : розповідь, опис, міркування (с.67)
  • розрізняє художні та наукові тексти (с.77)

 

Структура тексту

2 кляса

  • ділить текст на лоґічно закінчені частини (абзаци), спостерігає за зв’язком думок між окремими абзацами (с.28)
  • ділить текст на частини за запитаннями, поставленими вчителем (с.28)
  • співвідносить ілюстрацію із частиною тексту (с.28)

3 кляса

  • складає план до прочитаного тексту (с.32)
  • ділить текст на логічно закінчені частини (с.67)

4 кляса

  • самостійно веде спостереження за структурою текстів (с.34)
  • встановлює послідовні , часові, причинно- наслідкові та смислові зв’язки частин тексту (с.34)
  • членує тексти на лоґічно закінчені уривки (с.34,77)
  • складає план (з допомогою вчителя і самостійно) (с.34)
  • проводить спостереження за змістом і логікою абзаців (с.34)

Читання вголос / художнє читання

1 кляса

  • дотримується пауз та інтонацій відповідних речень (с.18)
  • знає напам’ять 5-6 віршів (с.20)

2 кляса

  • читає тексти уголос (с.28)
  • відпрацьовує елементи виразного читання (на знайомих текстах) (с.28)
  • контролює швидкість свого читання вголос (с.27)
  • готується до читання уголос (с.28)

3 кляса

  • свідомо і виразно читає вголос (с.31)
  • інтонаційно виділяє слова, важливі для розуміння тексту (с.31)
  • самостійно знаходить у тексті й виділяє за допомогою інтонаційних засобів слова, що несуть логічний наголос (с.32)
  • робить необхідні паузи, дотримує інтонування кінця речення (с.32)

4 кляса

  • готується до виразного читання твору чи його частини (с.34)
  • визначає і правильно голосом передає мовлення персонажів залежно від змісту творів (с.34)
  • виділяє важливі за змістом слова, робить потрібні паузи, добирає темп читання уривка чи окремих абзаців (с.34)
  • встановлює, за допомогою яких засобів передано зміст слухачам (с.34)

Оцінювання

Оцінювання – це складова навчального процесу. У цьому розділі, я і в попередньому, ми розглянемо процес оцінювання спершу з погляду учительки, а тоді з погляду дитини.

Якщо ми хочемо оцінити результати, то спочатку мусимо себе спитати: “Що я хочу, щоб мої діти вміли?” Великою мірою відповідь на це запитання залежатиме від “Програми навчання”, вимоги якої подано вище. Однак кожна учителька зокрема мусить самостійно вибрати вміння, які вона хоче, щоб діти засвоїли.

Ще відкриттям для дітей було поняття “тираж”. Цілком випадково вони зацікавились, скільки є надруковано книжки “Веселка над степом”. Я їм сказала і показала, де можна це знайти. Тепер вони визначають тираж кожної книжки чи журналу, що потрапляє їм до рук. Слово “тисяча” в другому класі не вивчали, але вони вже можуть прочитати й порівняти. Соломія М. Нарольська, м. Львів СШ № 96

Самооцінювання дитиною

Дуже важливо є від самих початків дати дитині змогу керувати своїм навчальним процесом. Конкретно, на уроках читання діти мають нагоду самостійно вибирати, яку книжку вони читатимуть.

Графік виконаної роботи

Щоб уможливити цей процес, на великому аркуші паперу потрібно виписати графік виконаної роботи та вивісити в клясі. Кожна дитина має завести зошит “Щоденник читача”, у якому перемальовуватиме цей графік.

Я читаю книжки
Я читаю книжки

Незаповнений графік має висіти в клясі доти, поки всі діти перемалюють його в зошити. Не всі діти будуть готові користуватися цим графіком водночас.

Вважаю, що недоцільно вказувати кількість прочитаних сторінок. Тому що:

  1. Книжки мають різний шрифт.
  2. Одні книжки мають ілюстрації, а інші – ні (а сторінки, де є ілюстрації, рахують).
  3. Ілюстрації бувають різні за розміром.

Олена Цвик, м. Львів

Як уже згадано, кожна дитина мусить мати змогу індивідуально поспілкуватися з учителькою, щоб прочитати вголос уривок з книжки, який дитина вибрала та підготувала й обговорити події і персонажів. Після зустрічі дитина має записати результати обговорення. Така форма самооцінювання сприяє тому, що по – перше, дитина привчається самостійно організовувати час і, по – друге, є письмове підтвердження процесу читання та обговорення з погляду дитини.

На уроці читання дітям повідомила, що від завтрашнього дня вони читатимуть книжки, які їм сподобаються. Яке було здивування, напевно, подумати, що вчителька жартує.
Посипались запитання. Яку книжку принести? Чи можна читати книжку, яку вже читав? Чи можна брати книжки зі шкільної бібліотеки? Ще більше дивували їх мої відповіді. Читайте те, що хочете. Все те, що хочемо? Так.
Марія К. Семчишин, м. Львів СШ №29

Такий “звіт” варто виписати на великому аркуші паперу, зробити графік виконаної роботи й вивісити в клясі. Кожна дитина має перемалювати цей графік у “Щоденник читача”, починаючи з кінця зошита. Слід пам’ятати, що графік виконаної роботи треба пристосовувати до потреб кляси та мети, яку дитина собі поставила.

Я зустрічаюся з учителькою
Я зустрічаюся з учителькою

Оцінювання учителем

Графік виконаної роботи

Після зустрічі з дитиною учителька також мусить процес та результати співбесіди. Наступний графік виконаної роботи – це зразок, як такі записки можуть виглядати, але кожна вчителька може пристосувати такий графік до своїх потреб.

Графік виконаної роботи
Графік виконаної роботи

Окрім графіка виконаної роботи, учителька має зробити таку таблицю розвитку для оцінювання процесу читання. Як у попередньому розділі, потрібно зробити окрему таблицю для кожної дитини.

Інвентаризаційна форма

У наступній таблиці подано вміння, які дитина має засвоїти згідно з вимогами Міністерства освіти і науки України. (У зразку подано тільки приклади.) Під час зустрічі з дитиною учителька зазначує свої спостереження в клітинки за таким зразком:

    + добре засвоїв/ла  
    * частково засвоїв/ла  
    - не засвоїв/ла  

Інвентаризаційна форма
Інвентаризаційна форма

Читай далі…. Для дискусії та самоаналізу

Лицем до дитини > Підручник > Читання > Практика

Останнє оновлення на Вівторок, 26 липня 2016, 09:22
 


Лицем до дитини (стор.51)

Лицем до дитини (стор.52)

Лицем до дитини (стор.53)

Лицем до дитини (стор.54)

Лицем до дитини (стор.55)

Лицем до дитини (стор.56)

Лицем до дитини (стор.57)

Лицем до дитини (стор.58)

Лицем до дитини (стор.59)

Лицем до дитини (стор.60)

Лицем до дитини (стор.61)

Лицем до дитини (стор.62)

Лицем до дитини (стор.63)