Писання творів, як частина навчального процесу

  • Застановімося

Багато учителів вважає, що дітям не можна писати, якщо вони не знають основних правил правопису. Таким чином вони вважають, що діти спершу мають стати друкарками, а щойно згодом – авторами. (Smith, 1986:130) Читай далі

  • Розвиток дитини

Діти люблять диктувати оповідання, які дорослі записують. Дитина диктує, а дорослий записує слово в слово те, що дитина сказала. Дитина стоїть поруч і бачить, як дорослий записує її слова. Після закінчення, дитина читає написане в супроводі дорослого. Наукові дослідження стверджують, що пишучи «під диктовку», діти швидше починають читати. У них також з’являється бажання викладати свої думки на папері. Читай далі

  • На що вказують дослідження

На підставі багаторічних досліджень з’ясовано, що процес писання полягає не в тому, щоб викласти на папір продумані думки, а щоб за допомогою писання створити й поширити думку. Щоб це уможливити, дітям потрібно дати змогу малювати, розмовляти, читати, задумуватися перед і під час писання. Також їм потрібно мати можливість замінити, стерти чи перекреслити частини написаного, щоб віддзеркалити пройдений процес. Додатково вміння каліграфічно писати та вміння застосувати до писання всі правила правопису треба відрізнити від вміння оформити думки на папері. Читай далі

  • Теоретичне обґрунтування

Сьогодні побутує два підходи до того, що це писати: * писати – це оформлення готових думок, або * писати – це можливість витончити свої думки.

Залежно від теорії писання, якої ми дотримуємося, ми матимемо відповідне уявлення і про правопис. Якщо ми переконані, що писання – це результат, тоді ми сподіваємось охайно й правильно написаного тексту. Якщо ми переконані, що писання – це процес, ми визначаємо потребу існування декількох чорновиків, в яких правопис та синтакса поступово стандартизуватимуться. Читай далі

  • «Лицем до дитини»

Філософія принципів «Лицем до дитини» – це, що писання – це процес і відповідно розвиток правопису буде поступовий.

  • Практичне застосування

У початкових клясах учителька не може проминути нагоди щось дітям написати – заголовки до дитячих малюнків, записки про погоду, написи з іменами, особисті нотатки.

Процес писання свідчить, що той, хто пише, оформляє та уточнює думки під час самого писання. Тому не можна вимагати від дитини, щоб відразу все було точно оформлене та чітко й зрозуміло написане. Треба дати дитині змогу переписати, змінити, або навіть почати наново.

Діти мають писати щодня. Спершу можна дати їм по 10- 15 хвилин на день. Якщо діти розохотяться, час можна продовжити стільки, скільки дітям потрібно. Щоб втримати ентузіязм та бажання писати, щоб твори справді писали діти, не задавайте писати твори на домашнє завдання.

Діти потребують наслідувати вчинки дорослих. Тому тоді, коли діти пишуть, учителька має писати також. Добре було б, щоб учителька також мала папку зі своїми незакінченими творами, на які діти можуть подивитися. Читай далі

  • Програма навчання

Програма навчання Міністерства освіти і науки України – це дороговказ для учителя. Керуючись знаннями і вміннями, які подані в “Програмі”, учителька плянує, втілює та оцінює свою роботу й роботу дитини.

Подано вибіркові цитати з умінь: Думки (зміст), Робота зі словником, Правопис, Каліграфія. Читай далі

  • Оцінювання

Учителька може використовувати різні методи, щоб перевірити розвиток письма. Ми розглянемо перелікову карточку і форму записаних даних, папку дитячої роботи і запитник.

Дуже важливо від самих початків дати дитині змогу самостійно керувати своїм навчальним процесом. Ми розглянемо папку дитячої роботи, як зразок такого самооцінювання. Читай далі

Для дискусії

1. Учителька записала в своєму щоденнику: “Повідомила дітей, що оцінку за твір не ставитиму, помилок також не виправлятиму. Діти почали працювати, крім одного учня. Запитую, чому нічого не робить, адже дозволяю запитати щось в товариша, прочитати його твір. – А він мовчить. До кінця уроку написав два речення. Підходить до мене здавати листок і говорить: “Я не хотів писати, бо оцінки не ставите”. – Але ж з цих творів ми зробимо книжку про весну і її читатимуть всі. На це він нічого не відповів. Зацікавити його працювати можна тільки оцінкою або наліпкою”.(Л.Г.)

  • Чи траплялося Вам подібне у клясі? Що ви зробили?
  • Що б Ви порадили учительці зробити в цій ситуації?
  • На Вашу думку, чому може виринути така ситуація?
  • Як можна запобігти такому?

2. Під час цього курсу, Ви пишете щоденники, щотижневики або резюме та здаєте викладачеві. Викладач Вам відписує спостереження, думки, запити.

  • Як можна застосувати таку систему до дітей у Вашій клясі?

3. Зважаючи на мету писання, проаналізуйте вимоги “Програми навчання”.

  • Чи сприяють вони розвиткові вмінь, які посилюватимуть, для чого людина пише? *Якщо так, визначіть , які вимоги цьому сприяють?
  • Якщо ні, які вимоги треба було б змінити чи додати?
  • Що ще б Ви змінили / додали у вимогах “Програми навчання”?

4. Науковці Ан Форестер та Маргарет Райнгард виокремлюють техніку писання та вміння висловити думки на папері. Перегляньте “Програму навчання”!

  • Чи розрізнені ці два поняття?
  • Якщо так, то наведіть приклади!
  • Якщо ні, проаналізуйте, що треба змінити / додати!

5. Науковці стверджують, що дитина переходить через стадію “творчий правопис”. Проаналізуйте рівень дітей, яких Ви вчите, або вчили!

  • Чи зауважили Ви, що їхні «помилки» мають послідовність у розвитку?
  • Чи зауважили Ви, що вони мають “творчий правопис”?
  • Якщо Ви такого не зауважували, проаналізуйте, чому це так?

6. Доналд Ґрейвс стверджує, що писання – це знаряддя до навчання.

  • Чи використовуєте Ви це знаряддя?
  • Якщо так, то як? Якщо ні, застановіться над причиною?
  • Чи вважаєте Ви, що діти у початкових клясах також можуть використовувати писання, як знаряддя до навчання (перегляньте розділ про розвиток усного мовлення)?
  • Яке “знаряддя” до навчання вживають діти у початкових клясах?

Самоаналіза

  1. Як часто я даю нагоду дітям викладати власну думку (усно, письмово)? Як і коли я це роблю? Чи всі діти беруть у цьому участь?

  2. Чи даю нагоду кожній дитині обговорити тему вголос перед написанням твору? Чи поважаю їхню думку, якщо навіть не згідна з нею або вважаю неправильною?

  3. Чи даю конкретні вказівки (плян, допоміжні слова) до написання? Чи даю дитині право самостійно вибирати тему?

  4. Чи мають діти нагоду писати на чернетці (креслити, виправляти, переписувати)?

Лицем до дитини > Підручник вчителя > Писання > Для дискусії

Останнє оновлення на Неділя, 07 травня 2017, 15:46
 


Зі скарбниці учительського досвіду
Лицем до дитини (стор.90b)

Лицем до дитини (стор.91)

Лицем до дитини (стор.92)


Спостереження за дітьми
Лицем до дитини (стор.93)

Лицем до дитини (стор.94)


Для дискусії
Лицем до дитини (стор.95)


Самоаналіза
Лицем до дитини (стор.96)