Розвиток мови в дітей віку початкових кляс – дослідження та теоретичні основи

Застановімося

Людина вживає мову для спілкування. У спілкуванні відбувається обмін інформацією, спостереженнями, особистими думками. З боку слухача усе спілкування має елемент незнаного. Той, який слухає, не знає наперед, що говоритиме той, кого він слухає. Читай далі

Розвиток дитини

У цьому і в наступних розділах ми розглянемо природний розвиток дитини.

Розмовна мова для навчання
Розмовна мова для навчання
Учителька Любов Чуба, м.Львів СШ№83

Загальновизнаним фактом є те, що всі люди проходять через конкретні стадії розвитку. Хоч у різних дітей та в різних культурах ці стадії можуть мати неоднакову тривалість, втім їх послідовність однакова в цілому світі. Хоча кожна стадія виникає з перередньої, ці стадії не мають чітко визначених вікових меж, і дітям часто потрібно неоднакові проміжки часу, щоб перейти до наступного етапу розвитку.

Хочу розповісти про хлопчика Маркіяна Г., якого я навчаю вже два роки, але досі не здогадувалася про його здібності. У цьому мені допоміг урок, який мої діти назвали «Моя фантазія». Усіх учнів я поділила на групки по п'ять осіб і запропонувала показати без слів, за допомогою міміки й жестів, придуману фігуру так, щоб ми – всі інші – зрозуміли й відгадали. Було багато цікавих і різноманітних фігур. Проте мене найбільше вразила групка, де був цей хлопчик Маркіян. На уроках цю дитину важко зацікавити, а тут він зацікавився. Він був першим, від був лідером у цій роботі. Маркіян сам придумав і сам зорганізував дітей. Я помітила, що ця дитина має фантазію і вміє думати.
Леся О. Губик, м. Львів СШ №76

Подані нижче таблиці можуть послужити вчителькам концептуальною основою для методичного спостереження за тим, як в дітей розвивається розмовна мова та сприймання мови на слух. Очікується, що, коли вчительки спостерігатимуть за поведінкою поодиноких дітей, то спробують визначити, якій стадії розвитку відповідає поведінка тої чи іншої дитини, враховуючи ознаки, що притаманні кожній зі стадій. Тоді, ймовірно, вчительки створять відповідне середовище й зорганізують діяльність так, щоб стимулювати постійний розвиток.

У мене в класі навчається дівчинка, у якої паралізований кінчик язика. Тому вона дуже погано говорить на уроках, відповідати їй перед класом і соромно і важко зібратися з думками, подолати страх, що її не зрозуміють. Але я дуже рада, що в групі вона почувається вільно і працює активно. А яка радість світиться в оченятах Тані, коли діти прекрасно розуміють її мову і прислухаються до її думки.
Ольга Роницька, м. Львів

Подані нижче таблиці з проєкту Управління освіти міста Торонто (Канада) «Спостереження за віковими особливостями дітей».

Розвиток спримання мови на слух у дитини

(2 – 5 років)

  • Розуміє прості звертання.
  • Швидше звертає увагу на загальний зміст, ніж на окремі деталі.

(5 – 7 років)

  • Спроможна сприймати на слух приблизно 20 000 слів.
  • Спроможна прислухатися і розуміти зміст інших.
  • Спроможна прислухатися до нових понять і виконувати вказівки.
  • Починає відстоювати власне нерозуміння і ставити питання про значення слів.
  • Спроможна оцінювати і порівнювати прозу, поезію, музику.

(7 – 9 років)

  • Спроможна слухати критично, схоплюючи головну ідею, послідовність.
  • Спроможна порівнювати і знаходити аналоги в оповіданнях, віршах, розмовній мові.
  • Спроможна прислухатися до поглядів інших.

 

Розвиток розмовної мови в дитини

(2 – 5 років)

  • Задає багато простих запитань.
  • Використовує суб'єктивну мову – значення слова є зрозумілим для дитини, але не завжди зрозуміле для слухача.
  • Маніпулює мовою: створює нові слова і експериментує ними.
  • Проявляє великий діяпазон вміння використовувати мову – вираз, швидкість, голос, вимова.

(5 – 7 років)

  • Поширене вміння розповідати оповідання.
  • Задає багато запитань (як? чому?) про особистий навколишній світ.
  • Намагається зрозуміти поняття співвідносин – наприклад, простір, час.
  • Мова залишається суб'єктивною – значення слів зрозумілі для дитини, але не завжди для того, хто її слухає.
  • Збільшує зрозуміння потреб слухача в пізніших стадіях розвитку.
  • Вживає, хоч і не завжди правильно, абстрактні поняття.

(7 – 9 років)

  • Використовує складніші мовні структури.
  • Використовує мову для припущень і виразу сумнівів (коли хтось з дитиною не погоджується, це змушує її висловлюватися конкретніше).
  • Використовує запитання для уточнення причин.
  • Має потребу розмовно поділитися своїми думками.
  • Експериментує іншими способами спілкування – наприклад, мова символів, секретні коди.

На що вказують дослідження

Мозок у дорослого важить приблизно 1,4 кілограми. Об'єм, структура та розвиток людського мозку цікавлять багатьох людей, зокрема і батьків новонароджених дітей, учителів та науковців. Дослідження над мозком тривалі й об'ємні. У цьому розділі ми лише коротенько зосередимося на двох висновках, результатах науково-дослідної роботи, які спричинили зміни в розумінні, як мозок діє і як він розвивається. Перший висновок – фізичний розвиток мозку проходить конкретні етапи розвитку. Другий – довкілля впливає на розвиток мозку.

Стадії розвитку мозку

Мозок складається з клітин, між якими є зв'язки. Теоретики здогадуються, що ці зв'язки впливають на спроможність людини запам'ятовувати дані та творчо використовувати інформацію. Проте, який безпосередній зв'язок – невідомо (Bruer, 1999).

Мозок людини ніколи не перестає змінюватися. Можна накреслити чотири стадії розвитку мозку – перед нароженням, після народження, між четвертим та десятим роком життя, подальший розвиток.

Розвиток розмовної мови
Розвиток розмовної мови
Учителька Віра Й. Шумило, м.Львів, СШ№83

Фізична структура мозку в немовляти досить відрізняється від фізичної стуктури дорослої людини. Пітер Гуттенлокер (Peter Huttenlocker, 1990) при університеті в Чікаґо здійснив серію спостережень над клітинами мозку, яких було приблизно 70 тисяч клітин у кожній пробірці. Згідно з його спостереженнями через 28 тижнів після зачаття, було 124 мільйони зв'язків між клітинами, новонароджене немовля мало 253 мільйони зв'язків між клітинами, а восьмимісячна дитина – 572 мільйони зв'язків. Проте наприкінці першого року життя кількість зв'язків почала поступово зменшуватися. Вона стабілізувалася близько 12 року життя приблизно на 354 мільйони зв'язків між клітинами.

Чудова гра «Телевізор». Я помітила, що вона ніби створена для роботи в групах. Діти отримують завдання на групу, обговорюють і представляють. Деякі діти соромляться, а деякі не знають, що саме треба розповісти. Зате інші видають дуже цікаву інформацію. Наприклад, з теми «У нас у класі» я дізналася, що дітям дуже подобається робота у групах, бо все робиться спільно. А найбільше їм подобається, як учениця Ірина В. веде передачу «На добраніч, діти». Вона кожен раз придумує нову казочку, ще й вкінці співає колискову.
Любов В. Пастух, м. Стрий

Однак слід пам'ятати, що мозо ніколи не ерестає розвиватися і навіть у дорослому віці можливі фізичні зміни. Ці зміни відбуваються під впливом довкілля.

Розвиток мозку під впливом довкілля

Згідно з дослідами Боба Джекобса (Bob Jacobs) при каліфорнійському університети в Лос-Анджелес, лише тому, що на певній стадії життя людина розвинула велику кількість зв'язків між клітинами, не є запорукою, що ця ситуація залишиться незмінною до кінця життя. Якщо мозок не є під безперервним стимулом, то він втрачає зв'язки між клітинами. Спостереження показали, що мозки випускників університету, які вели розумово активне життя, мали більше зв'язків між клітинами, аніж мозки тих випускників, які після закінчення студій перестали стимулювати розумовий розвиток.

Діти – це відображення дорослих. Згадую наші заняття, зокрема себе. Коли йде дискусія між усіма учасниками, я люблю слухати, бо за своїм характером не можу говорити на “публіку”, а у своїй групі – я себе добре почуваю: дискутую, вношу пропозиції.

І це, на мою думку, дуже добрий підхід – груповий метод роботи, щоб розкрити особистість, її внутрішній світ. І що раніше дитина навчиться спілкуватись зі своїми ровесниками у малих групах, то легше їй буде “виступати” перед великою кількістю людей у зрілому віці.
Оксана Працьовита, м. Львів

Впливи на фізичні зміни мозку можуть надходити з різних джерел: звуки, зорові спостереження, запахи, чуттєві спостереження. Сьогодні побутує думка, що немовлята, яких тримають на руках, виростають впевненішими та витривалішими, ніж діти, яких менше тримали на руках у віці немовляти. Оскільки експериментальна робота на дітях дещо складна, таке бачення підтверджується дослідженнями на тваринах. Вільям Ґрін (William Green) при Іллінойському університеті показав, що щурі у лябораторії, які виростають в оточенні іграшок та інших звірят для забави, мали більше поєднання між мозковими клітинами, ніж щурі, які виростали в оточенні з менш стимулюючим довкіллям. Припускають, що таке відбувається і з дитиною.

Цікаво минув урок етики на тему “Культура поведінки в транспорті”. Ніколи не сподівалась, що, дозволивши всім дітям розмовляти, радитись, виконувати ролі старших людей, вихованих і невихованих дітей, можна провести урок. Дітям було дуже цікаво записувати в зошит, що в тій чи іншій ситуації сказала б мама або тато. А потім читали, що написала інша дитина і визначали, хто з них буде читати для всіх і чиє.
Марія Я. Політило, м. Львів СШ № 76

Коротко, досліження вказують, що людський мозок – це організм, який постійно розвивається.

Теоретичне обґрунтування

Сьогодні побутують три теорії, як саме розвивається мозок людини: мозок, у якому закладено все до народження дитини (статчиний мозок); мозок, який розвивається під впливом стимулів (мозок під впливом довкілля); мозок, який розвивається, коли дитина має нагоду брати участь у розіноманітних діяльностях (мозок під впливом взаємодії).

Статичний мозок

Поняття генетичного впливу на розвиток мозку походить від доказів, які вказують, що діти успадковують генетичний потенціял своїх батьків. Згідно з цією теорією, все, що дитина спроможна осягнути за життя, – приречене генетичним вкладом. Мозок – це ніби наперед награна мелодія, яку треба ввімкнути і увесь час переслуховувати. Сьогодні науковці не заперечують впливу генетичного надбання, але в повному її розумінні ця теорія на сьогодні відкинена.

Мозок під впливом довкілля

Науково-дослідна праця підтверджує, що на розвиток мозку впливає довкілля. Стверджується, що в залежності від сорту та якості стимулу, який дитина отримує в ранньому віці, наприклад, звуки, набір інформації, залежатиме її розумовий розвиток. Мозок – це звукозаписувач, на який треба «награти» певну кілкість інформації, яка тоді уможливить подальший розвиток мозку. Сьогодні науковці підтверджують впливи довкілля на розвиток мозку, але ставлять під сумнів твердження, що сама дитина не відіграє ролі в цьому розвитку.

Мозок під впливом взаємодії

Найновіші досліди вказують, що дитина мусить активно брати участь у діях, які стимулюють розвиток мозку. Не вистачає обставити дитину чудовими іграшками та художньою літературою. Треба дати нагоду дитині виявити відношення до цих речей, що й стимулює розвиток між мозковими клітинами. Найновіші теорії вказують, що мозок розвивається у взаємодії дитини з довкіллям – коли дитина бере предмети в руки та співставляє знане з незнаним, за допомогою творчого малювання, писання, розмови.

Для кожної групи виготовила п'ятипелюсткову квітку. У пелюстки вкладаю малюнки казкових героїв. Діти почергово кидають кубик із записаними на його сторонах цифрами 1, 2, 3, 4, 5. Яка цифра випаде, таку пелюстку учень розкриває і описує казкового героя. Якщо може, розповідає казку або складає речення до малюнка.
Оксана Б. Беницька, м. Добромиль

«Лицем до дитини»

Філософія принципів «Лицем до дитини» – це те, що мозок людини розвивається під вплвом взаємодії дитини з довкіллям.

Читай далі…. Практичне застосування

Лицем до дитини > Підручник > Розвиток мови > Дослідження та теорія

Останнє оновлення на Неділя, 26 червня 2016, 11:57
 


Лицем до дитини (стор.25)

Лицем до дитини (стор.26)

Лицем до дитини (стор.27)

Лицем до дитини (стор.28)

Лицем до дитини (стор.29)