Спримання мови на слух та розвиток розмовної мови в дітей початкових кляс

  • Застановімося

    У реальному світі люди не говорять всім неперед відомі речі. Дуже нецікаво слухати те, що вже знаєш. Нормальне спілкування вимагає подачі й сприйняття нової інформації. Рівно ж у реальному світі, коли людина перебуває під безперервним тиском контролю, вона ніколи не зможе активно розвинутися та використовувати свої творчі здібності. Читай далі

  • Розвиток дитини

    Коли вчительки спостерігатимуть за поведінкою поодиноких дітей, то спробують визначити, якій стадії розвитку відповідає поведінка тої чи іншої дитини, враховуючи ознаки, що притаманні кожній зі стадій. Тоді, ймовірно, вчительки створять відповідне середовище й зорганізують діяльність так, щоб стимулювати постійний розвиток. Читай далі

  • На що вказують дослідження

    Людський мозок ніколи не перестає розвиватися і навіть у дорослому віці можливі фізичні зміни. Ці зміни відбуваються під впливом довкілля. Впливи на фізичні зміни мозку можуть надходити з різних джерел: звуки, зорові спостереження, запахи, чуттєві спостереження. Читай далі

  • Теоретичне обґрунтування

    Сьогодні побутують три теорії, як саме розвивається мозок людини: мозок, у якому закладено все до народження дитини (статичний мозок); мозок, який розвивається під впливом стимулів (мозок під впливом довкілля); мозок, який розвивається, коли дитина має нагоду брати участь у розіноманітних діяльностях (мозок під впливом взаємодії). Читай далі

  • «Лицем до дитини»

    Філософія принципів «Лицем до дитини» – це те, що мозок людини розвивається під вплвом взаємодії дитини з довкіллям.

  • Практичне застосування

    Але як пристовувати реальний світ у клясі, адже те, що знає одна дитина, може бути зовсім невідомим для іншої. Як зробити так, щоб кожна дитина мала можливість зіставити нову інформацію з уже відомою?

    Насамперед треба розрізняти розмовну мову для комунікації, розмовну мову для навчання та розмовну мову для виступів. По-друге, треба подолати в собі упередження, що діти не здатні щось зробити, якщо їм не подати точно всієї інформації наперед. По-третє, треба усвідомити, що контроль за діями має бути в руках дітей, а не учительки. Діти робитимуть непередбачені речі й вибиратимуть для себе правильний шлях, який не завжди збігатиметься зі шляхом учительки. Читай далі

  • Програма навчання

    Програма навчання Міністерства освіти України – це дороговказ для учителя. Керуючись знаннями і вміннями, які подаються у «Програмі», учителька плянує, втілює та оцінює свою роботу і роботу дитини. Читай далі

  • Оцінювання

    Якщо ми хочемо оцінити результати, то спочатку мусимо себе спитати: «Що я хочу, щоб діти вміли робити?» Великою мірою відповідь на це запитання залежатиме від «Програми навчання», вимоги якої подані вище. Однак все ж таки кожна учителька мусить самостійно вибрати вміння, які вона хоче, щоб діти засвоїли. Читай далі

Для дискусії

  1. Наведіть конкретні ситуації, коли хтось усно послуговується інформацією, яка для більшості слухачів вже відома:

    а) з часів, коли Ви були учнем або студентом;
    б) в сучасному професійному житті (засідання, семінари, педради…);
    в) в своїй теперішній клясі, яку Ви навчаєте.

  2. Група учителів запропонувала такі теми для розмови з дітьми:

    • що подобається в школі та чому?
    • цікава книжка;
    • вихідний день;
    • зміни в погоді;
    • користь вдома;
    • що поганого / доброго зробив/ла;
    • чим займається сім'я;
    • ти-космонавт / казковий герой / вчитель / директор;
    • в космосі / тропічних країнах;
    • в країні підземелля / підводного царства;
    • в країні, де завжди падає дощ / де живуть тільки діти / де все червоне.

    Які інші теми можна представити дітям?
    Як можна створити ситуацію, коли діти самі пропонуватимуть теми для обговорення?
    У якій формі можна це дітям подати (наприклад, усно, на картках, у формі гри)?
    Чи ці теми сприяють розвиткові розмовної мови для комунікації, для навчання, для виступу?
    Які теми надаються для сприяння розвиткові неохоплених форм розмовної мови?

  3. Зважаючи на те, що мозок розвивається під впливом взаємодії, як можна в клясі сприяти такому розвиткові?

  4. Зважаючи на те, що теба розрізняти розмовну мову для комунікації, розмовну мову для навчання та розмовну мову для виступу, проаналізуйте вимоги «Програми навчання»!
    Чи одна форма має переваги над іншою?
    Якщо так, то чому, на вашу думку, так трапилося?
    Чи Ви погоджуєтеся з цим? Чому?
    Що б Ви змінили, додали, забрали у вимогах «Програми навчання»?

Групова робота
Групова робота
Учителька Ірина Гнатик, м.Львів СШ№13

Самоаналіза

  1. Скільки разів на урок/день вимагаю я, щоб діти говорили / переповідали мені інформацію, яка мені / іншим дітям у клясі вже відома?

  2. Чи даю я нагоду дітям говорити / розповідати те, що іншим дітям / мені нове? Коли? У яких ситуаціях? Як часто? Скільки дітей одночасно слухає цю інформацію?

  3. Чи відкладаю я час, щоб послухати, що дитина хоче мені розповісти? Якщо ні, то що можу я змінити в плянуванні уроку, що був на ту пору?

  4. Чи прислухаюся я до дитячих розмов під час уроку / на перерві? Чи сприймаю я ці розмови з «дорослою усмішкою»? Чи задумуюся над почутим?

Лицем до дитини > Підручник вчителя > Розвиток мови > Дискусія

Останнє оновлення на Неділя, 10 липня 2016, 15:17
 


Лицем до дитини (стор.39)

Лицем до дитини (стор.40)

Лицем до дитини (стор.41)

Лицем до дитини (стор.42)