Ділимося хлібом – ранкова зустріч в пам'ять жертв Голодомору

Ми пропонуємо, щоб ранкова зустріч НУШ в пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років замінила традиційну урочисту шкільну лінійку. Чому? Бо ранкові зустрічі НУШ вже стали звичним явищем у початковій школі України.

Початкова школа – це дуже вразливий емоційний вік. Тому, поминаючи пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років з учнями початкової школи, необхідно використовувати символи. Незабудка, хліб, свічка – кожен зокрема – це символ, який дає можливість промовити до учнів на емоційному рівні.

Ділимося хлібом в пам'ять жертв Голодомору
Ділимося хлібом в пам'ять жертв Голодомору

Як донести до найменших про Голодомор?

Як донести до найменших що ж таке Голодомор? Як розповісти їм цю страшну історію, щоб не зранити душу? Незабудка, запалена свічка, молитва, одна хлібина для всіх – так в нашій школі «Ми пам'ятаємо!»

Вже більше як 10 років вчителі та учні початкових класів шкіл України розпочинають тематичний «День пам'яті жертв Голодомору» ранковою зустріччю під час якої згадують мільйони жертв Голодомору 1932-33 років і діляться крихтою хліба.

Ранкова зустріч в пам'ять жертв Голодомору 1932-33років
Ранкова зустріч в пам'ять жертв Голодомору 1932-33років

Ранкова зустріч – що це і навіщо?

Ранкова зустріч – це нагода всім побачитися й разом у відповідній атмосфері провести початок дня. В ранковій зустрічі беруть участь всі учні та вчителі початкової школи. В «День пам'яті жертв Голодомору» ми згадуємо невинні жертви закатовані голодною смертю в 1932-1933 роках.

Спершу ми промовляємо спільну молитву.

Далі, директора або заступник директора з початкового навчання бере одну буханку чорного хліба. В початковій школі «Дивосвіт» у м.Львові є одинадцять класів і тому ми цю буханку хліба ділимо на одинадцять окрайчиків. Відповідно, ми пропонуємо поділити одну буханку хліба на стільки окрайчиків, скільки є класів.

Ми ділимося окрайчиком хліба
Ми ділимося окрайчиком хліба

Кожна вчителька отримує один окрайчик для свого класу й розділяє цей окрайчик хліба на ту кількість дітей, які є в класі. Ми пропонуємо це робити після завершення загальної шкільної лінійки. Кожен учитель продовжує ранкову зустріч у себе в класі.

Той окрайчик хліба є символом того, що ми маємо один одного пошанувати, ми маємо тим хлібом поділитися так, як це було колись, що була маленька скибочка хліба і вся родина ділилася цією скибочкою. Дуже зворушливо чути, коли діти беруть ту маленьку скибочку хліба і кажуть: А, я ще візьму додому, ще поділюся з мамою, татом, – там, хто є вдома, – поділюся з родиною.

З досвіду нашої школи можна підсумувати, що дуже глибоко усе це переходить через дітей. Бувало так, що в цей день вони були сумні, не шуміли, не кричали, не бігали, а кожне якось… – от шанує той день, щоби віддати шану для тих людей, які померли від Голодомору 1932-33 років.

Окрайчик хліба ділимо в пам’ять жертв Голодомору
Окрайчик хліба ділимо в пам’ять жертв Голодомору

Чому важливо говорити про Голодомор на емоційному рівні?

Коли ми дорослі ділимося хлібом з дітьми ми задіюємо зір, смак, дотик і нюх – чотири з п'яти змислів чуття. Відповідно – це впливає на емоційний стан дитини.

Мета ранкової зустрічі – це надати тон тематичному дню. Ми хочемо, щоб діти згадали та пам'ятали жертв, а в четверту суботу листопада вдома запалили Свічку пам'яті у вікні.

Знищити українців як націю – такою була мета організаторів Голодомору. Ліквідувати мову, культуру, віру – все те, що робило нас унікальними в цьому світі. Тому масштаби злочину такі великі. Тому вбито мільйони українців…

Руки дитини, яка 20 років тому вперше запалила свічку в пам'яті за загиблими в 32-33 роках, стали руками солдата, який міцно тримає автомат спрямований на ворога. Очі, які вмивалися сльозами від розповідей бабці про пережите в 1932-33 роках, сьогодні впевнено дивляться на ворога через приціл автомата. Нація, яка єдналася довкола пам'яті за загиблими в 32-33 роках, об'єдналася для того, щоб створити потужну армію здатну захистити нашу свободу і незалежність. Українці, які єдналися для того аби згадувати вбитих предків, сьогодні готові захищати своїх нащадків…

Володимир В'ятрович – 21.11.2019 (відкриється нове вікно)

Не дамо згасити Свічку пам’яті!
Не дамо згасити Свічку пам’яті!

Які ще символи Голодомору доступні для дітей?

Під час ранкової зустрічі та впродовж тематичного дня в пам'ять жертв Голодомору, ми використовуємо різні символи, які доступні для сприйняття дітьми віку початкових класів.

Як вже згадано вище, один із символів – це хліб. Під час ранкової зустрічі ми ділимося хлібом. В класах учителі,

Ще один символ, який ми широко використовуємо – це символ незабудки. Під час ранкової зустрічі ми обов'язково виставляємо на стіл, а також вчителі прикріпляють собі незабудку пам'яті. Пізніше в класах ми:

  • читаємо вірш «Не забудь» написаний очевидцем Голодомору Катериною Перелісною (1902-1995);
  • майструємо значки пам'яті незабудки, які несемо до додому й роздаємо рідним;
  • виходимо на вулицю та роздаємо незабудки пам'яті перехожим нагадуючи їм запалити Свічку пам'яті в четверту суботу листопада.

Тематичний день в пам’ять жертв Голодомору 1932-1922рр.
Тематичний день в пам’ять жертв Голодомору 1932-1922рр.

Що необхідно підготувати для ранкової зустрічі в пам'ять жертв Голодомору?

Зранку коли ще дітей нема в школі або в переддень – ми готуємо столик на який викладаємо вишиті рушники, незабудки та одну свічку.

А чому ми готуємо рушники?

В нашій школі є учителька родом з Полтавщини (відкриється нове вікно) – Люба Квик. Вона є нащадком тих яким вдалося пережити Голодомор незважаючи на те, що через її родину Голодомор пройшовся в повному розумінні слова. Її дідуся було засуджено і посаджено в тюрму тільки за те, що він приховав мішок квасолі, щоб прогодувати дітей. Дідусь прийшов з тюрми з туберкульозом і після звільнення прожив десь до тижня часу – і помер.

У цієї вчитель збереглися рушники її бабусі, рушники, які є очевидцями Голодомору. Ці рушники додають зворушливої атмосфери, коли учителька розказує: Ці рушники бабуся вишивала собі на одруження, оцей внутрішній рушник – був на покутті біля образу Матері Божої…

Ці рушники є очевидцями 1932-33 років.

Учителька розповідає про Голодомор в родині
Учителька розповідає про Голодомор в родині

Вперше, попередній варіант цих матеріалів, як проводити навчання в пам'ять жертв Голодомору з учнями початкової школи використовуючи технологію ранкової зустрічі, було представлено на IX Конґресі Світового Конґресу Українців (СКУ) під час Річних нарад Світової Координаційної Виховно-Освітньої Ради (СКВОР) у м.Київ (20-22 серпня 2008р.).

Автор: Анна Байовська – ПШ «Дивосвіт», м.Львів – директор

Лицем до дитини > Дітям про Голодомор > Ранкова зустріч - Голодомор

Лицем до дитини > Ранкова зустріч > Ранкова зустріч - Голодомор

Останнє оновлення на Неділя, 22 листопада 2020, 09:29